Однією із трагічих сторінок нашої історії є бій під Крутами, якому в цьому році виповнюється 92 роки. 29 січня 1918 року назва невеликої залізничної станції, за 130 кілометрів на північний схід від Києва — Крути, ознаменувала відлік нового духовного злету нації, який уже протягом майже століття є національним символом для десятків поколінь борців за свободу та незалежність. Нагадаємо, наприкінці січня 1918 року на засіданні Української Центральної Ради було прийнято IV Універсал, який проголошував незалежність Української Народної Республіки. Проте, після захоплення Харкова та Полтави, більшовики спрямували своє більше ніж чотиритисячне військо під проводом Михайла Муравйова на Київ. 300 українських юнаків-добровольців виступили на захист Української Народної Республіки і прийняли на засніженому чернігівському полі нерівний бій із більшовицькою армією. Основу українських добровольців складали бійці, створених за ініціативою молодіжного Братства Українських Самостійників Юнацької школи ім. гетьмана Б. Хмельницького та Студентського куреня ім. Українських Січових Стрільців, — переважно студенти Київського університету, Київського політехнічного інституту та учні старших класів київських гімназій. Бій розпочався о 12 годині дня, і фактично безперервно тривав до пізнього вечора. Протягом п’яти годин юнаки мужньо відбивали атаки, стримували напади більшовицької армії, не залишаючи своїх позицій. Проте незабаром, скориставшись величезною перевагою чисельності, наступаючі зламали оборону і почали оточувати українські частини. Розуміючи безвихідність свого становища, бійці Студентського куреня пішли в атаку і були майже всі знищені. 27 студентів і гімназистів були захоплені в полон. Усіх їх було страчено і заборонено селянам навіть поховати останки безстрашних захисників. Після підписання Брестського миру 19 березня 1918 року в Києві відбувся урочистий похорон на Аскольдовій горі 28 полеглих бійців у бою під Крутами. У перебігу військових дій бій вирішального значення не мав, — та у свідомості багатьох він набув особливого значення завдяки героїзму української молоді, яка загинула в нерівному бою біля Крутів.
На Аскольдовій могилі
український цвіт -
По кривавій дорозі
Нам іти у світ...
П.Тичина
