14 березня 2012 року в читальному залі Луганської обласної бібліотеки для юнацтва відбудеться урок історичної пам’яті «Они ушли не долюбив»: Уляна Громова, Любов Шевцова із циклу уроків історичної пам’яті «Щоб пам’ятали», присвячених 70-річчю зі дня створення Краснодонської підпільної молодіжної організації «Молода гвардія».
Урок присвячено яскравому короткому життю та героїчній загибелі комсомолок Люби та Уляни, героям Радянського Союзу, лідерам комсомольської організації «Молода гвардія».
До участі запрошується учнівська молодь та викладачі навчальних закладів міста.
Голова мета циклу зустрічей патріотичне виховання учнівської молоді на прикладах життя та діяльності молодих героїв Луганщини.
У вересні 2012 року виповнюється 70 років з дня заснування Краснодонської підпільної молодіжної організації «Молода гвардія». Святкування цієї визначної події затверджено в Україні на державному рівні.
Сьогодні в читальному залі бібліотеки для юнацтва урок-портрет з циклу «Крок до безсмертя», що розповідає про долю двох героїчних дівчат – Любові Шевцової та Уляни Громової, відвідали десятикласники середньої школи №11. Хлопцям і дівчатам було запропоновано уривок з військової драми «Последняя исповедь», знятого 2006 року режисером Сергієм Лялиним. Фільм присвячений героям-молодогвардійцям, які під час страшної і жорстокої Великої Вітчизняної війни загинули від звірських тортур фашистів, намагаючись врятувати рідний Краснодон.
Перегляд фільму «Молода гвардія» з циклу «Луганщина в лицах», роздуми над подіями війни, її історичним значенням, над поведінкою і вчинками дівчат – ніщо не залишило сучасних ровесників героїв байдужими. Свої враження та думки вони висловили у анкетах «Пам'ять про подвиг». Практично всі хлопці та дівчата поставилися до молодогвардійців з повагою, деякі вважають їх справжніми героями та дякують їм, інші пишуть: «они молодцы, далеко не всем хватило бы мужества совершить такие поступки». І досить серйозно хотіли б спитати молодогвардійців, звідки в них стільки мужності, як їм не було страшно воювати, наскільки це було важливим для них та чи хотіли б вони щось змінити і не вступати до підпільної організації.
Отже, сучасні юнаки і дівчата вони прекрасно розуміють, за що і навіщо загинули їх ровесники та мільйони солдат, хоча вони навіть уявити собі не можуть жахливих подій Великої Вітчизняної. Нехай вона не повториться ніколи, проте пам'ять про героїв буде вічною.
