Очільник Луганської ОДА, дав інтерв’ю виданню «Укрінформ», де розповів про напрями відновлення інфраструктури Луганщини.
- Ви заявляли, що минулого року в області відремонтували рекордну кількість доріг. Які ще реалізовуються ключові інфраструктурні проєкти?
- Справді, у 2020-му в області відновили більше доріг, ніж за попередні шість років. Працюємо над важливим транспортним проєктом – Старобільським трикутником, який поєднує три ключових міста. Загалом цього року плануємо розпочати, а наступного – завершити ремонт основних магістралей області. Далі візьмемося за другорядні напрями.
Дороги - найважливіше завдання. Через їхню низьку якість щороку втрачаємо тільки на митних послугах до 500 млн гривень. Це практично ще один дорожній фонд, який наші перевізники залишають у Харківській та Донецькій областях. Наша мета - зберегти ці кошти для регіону.
Розробляємо програму ремонту мостів, оскільки 80% з них у критичному стані. Збираємося цього року запустити тролейбусну лінію між Сєвєродонецьком та Лисичанськом. Далі продовжимо її до Рубіжного.
Важливо забезпечити в області повноцінне залізничне сполучення. Не можна допустити, щоб нові дороги розбивалися фурами з зерном. Побудувавши залізничну колію, яка з'єднує східну частину області із загальноукраїнською мережею доріг, створимо економічно вигідний маршрут для транспортування сільськогосподарської продукції. Так забезпечимо аграріям конкурентну логістику і збережемо дороги.
За допомогою міжнародних партнерів запустили і будемо нарощувати програму мобільних центрів адміністративних послуг. Обладнані автомобілі вже виїжджають у віддалені райони, надаючи до 80 видів послуг. Запустимо проєкт надання інтернету у сільській місцевості.
Через місяць завершимо ремонт шлюзу у Старобільську. Це важливий для людей проєкт. Річка міліє і людям не вистачає води не тільки на зрошення, а й просто для пляжного відпочинку.
- Знаю, що пілотним проєктом у водному господарстві стане модернізація Попаснянського водоканалу.
- Вже отримали позитивну відповідь від французьких партнерів про виділення 70 млн євро. Проєкт обґрунтований економічно та екологічно. Продовжимо модернізувати інфраструктуру життєзабезпечення. Головні маркери - енергозбереження та ефективність. Інженерні комунікації в області проєктувалися для індустріального регіону і були розраховані на споживання промислових підприємств. Більшість заводів давно закриті. Але воду досі качають гігантські компресори по величезних трубах. Такого марнотратства не витримає жодна економічна модель.
- Як просувається будівництво багатопрофільної лікарні у Сєвєродонецьку?
- Це ключовий проєкт. Адже з 2014-го область фактично живе без центральної лікарні. Вже підписаний меморандум з австрійцями і угода з Дойчебанком на 168 млн євро. Залишилося вирішити з Мінфіном питання держгарантій. Якщо у 2021-му узгодимо, то через два роки в області буде класна сучасна лікарня з новітнім європейським обладнанням.
Бачу її одним з головних регіональних магнітів. У сучасній лікарні захочуть працювати лікарі з інших регіонів. Хоча б для отримання практики. А за цей час підтягнемо наших інтернів. Лікарня - це близько двох тисяч осіб обслуговуючого персоналу. Всі вони - потенційні клієнти ринку житла, послуг і товарів.
Сєвєродонецьк має стати міжрегіональним центром сучасної медицини. Наприклад, ми закладаємо тут сучасне онкологічне відділення. Тільки на цих послугах для залучених з інших регіонів пацієнтів лікарня забезпечить собівартість свого утримання. І тоді державні інвестиції стануть окупними.
Нова лікарня - це політичний символ змін для наших громадян з іншого боку лінії розмежування. Вони бачитимуть, що життя на контрольованій території змінюється на краще. Тоді як там – ріжуть на метал останні заводи. В їхніх очах лікарня стане вітриною нової успішної України.
- Масове будівництво - ключовий стимул розвитку економіки. Як оцінюєте його перспективи в області?
- Поки ситуація з будівництвом є складною. Наприклад, у нас немає свого заводу ЗБК. Будівельним компаніям невигідно возити перекриття і плити з Харківської області. Неоптимальна логістика значно збільшує собівартість квадратного метра. В результаті вартість нового житла у Сєвєродонецьку можна порівняти з цінами в Бучі або Ірпені поблизу Києва.
Поки не вирішили проблеми з організацією виробництва основних будматеріалів, робимо ставку на міжнародних партнерів. Цього року разом з Міжнародною організацією міграції запускаємо проєкт нового мікрорайону на 250 квартир. Його майбутні мешканці - переселенці з тимчасово окупованих територій. Разом з німецьким банком реалізуємо житловий проєкт у Сєвєродонецьку. Будуються квартири у Кремінній. Просуваємося, хоча не так швидко, як би хотілося.
Петро Сергієнко
За інформацією видання «Укрінформ» https://www.ukrinform.ua/rubric-regions/3237849-sergij-gajdaj-golova-luganskoi-oda.html
